Стаття 41. Вищий орган акціонерного товариства
Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори
товариства. У загальних зборах мають право брати участь усі
акціонери, незалежно від кількості та класу акцій, власниками яких
вони є. Брати участь у загальних зборах з правом дорадчого голосу
можуть і члени виконавчих органів, які не є акціонерами. Акціонери
(їх представники), які беруть участь у загальних зборах,
реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожний
учасник. Реєстрація акціонерів (їх представників), які прибули для
участі у загальних зборах, здійснюється згідно з реєстром
акціонерів у день проведення загальних зборів виконавчим органом
акціонерного товариства або реєстратором на підставі укладеного з
ним договору. Цей реєстр підписується головою та секретарем
зборів.
Реєстрація акціонерів - власників акцій на пред'явника
здійснюється на підставі пред'явлення ними цих акцій (сертифікатів
акцій) або виписок з рахунку у цінних паперах. Право участі у
загальних зборах акціонерів мають особи, які є власниками акцій на
день проведення загальних зборів (крім випадку проведення
установчих зборів).
Передача акціонером своїх повноважень іншій особі
здійснюється відповідно до законодавства. Довіреність на право
участі та голосування на загальних зборах акціонерів може бути
посвідчена реєстратором або правлінням акціонерного товариства.
Акціонери, які володіють у сукупності більш як 10 відсотками
голосів, та/або Державна комісія з цінних паперів та фондового
ринку можуть призначати своїх представників для контролю за
реєстрацією акціонерів для участі у загальних зборах, про що вони
до початку реєстрації письмово повідомляють виконавчий орган
акціонерного товариства.
До компетенції загальних зборів належить:
а) визначення основних напрямів діяльності акціонерного
товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;
б) внесення змін до статуту товариства;
в) обрання та відкликання членів ради акціонерного товариства
(спостережної ради);
г) обрання та відкликання членів виконавчого органу та
ревізійної комісії;
д) затвердження річних результатів діяльності акціонерного
товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження
звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку,
строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів),
визначення порядку покриття збитків;
е) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх
підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та
положень;
є) винесення рішень про притягнення до майнової
відповідальності посадових осіб органів управління товариства;
ж) затвердження правил процедури та інших внутрішніх
документів товариства, визначення організаційної структури
товариства;
з) вирішення питання про придбання акціонерним товариством
акцій, що випускаються ним;
и) визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного
товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв;
і) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що
перевищує вказану в статуті товариства;
ї) прийняття рішення про припинення діяльності товариства,
призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного
балансу.
Повноваження, передбачені пунктами "б", "д", "е", "ї",
належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і не
можуть бути передані іншим органам товариства.
Статутом товариства до компетенції загальних зборів можуть
бути віднесені й інші питання.
Загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть
участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш
як 60 відсотків голосів.
Протокол загальних зборів акціонерів підписується головою і
секретарем зборів і не пізніш як через три робочих дні після
закінчення зборів передається виконавчому органу акціонерного
товариства.
( Стаття 41 в редакції Закону N 769/97-ВР від 23.12.97 )

Стаття 42. Правомочність рішень загальних зборів акціонерів
Рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю у
3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, з таких
питань:
а) зміна статуту товариства;
б) прийняття рішення про припинення діяльності товариства;
в) створення та припинення діяльності дочірніх підприємств,
філій та представництв товариства.
З решти питань рішення приймаються простою більшістю голосів
акціонерів, які беруть участь у зборах.

Стаття 43. Порядок скликання загальних зборів акціонерів
Про проведення загальних зборів акціонерів держателі іменних
акцій повідомляються персонально передбаченим статутом способом.
Крім того, загальне повідомлення друкується в місцевій пресі за
місцезнаходженням акціонерного товариства і в одному із офіційних
друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів
України чи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку
із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного.
Якщо до порядку денного включено питання про зміну статутного
фонду акціонерного товариства, то одночасно з порядком денним
друкується інформація, передбачена статтею 40 цього Закону.
Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 45 днів до
скликання загальних зборів. У разі необхідності може бути зроблено
повторне повідомлення в зазначених засобах масової інформації.
Загальні збори акціонерів проводяться на території України, як
правило, за місцезнаходженням акціонерного товариства, за винятком
випадків, коли на день проведення загальних зборів 100 відсотками
акцій товариства володіють іноземці, особи без громадянства,
іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації. ( Частина
перша статті 43 в редакції Закону N 769/97-ВР від 23.12.97, із
змінами, внесеними згідно із Законом N 2916-III ( 2916-14 ) від
10.01.2002 )
Будь-який з акціонерів має право вносити свої пропозиції
щодо порядку денного загальних зборів не пізніш як за 30 днів до
їх скликання. Рішення про включення цих пропозицій до порядку
денного приймається виконавчим органом товариства. Пропозиції
акціонерів, які володіють більш як 10 відсотками голосів,
вносяться до порядку денного обов'язково. Рішення про зміни в
порядку денному повинні бути доведені до відома всіх акціонерів
не пізніш як за 10 днів до проведення зборів у порядку,
передбаченому статутом. ( Частина друга статті 43 в редакції
Закону N 769/97-ВР від 23.12.97 )
До скликання загальних зборів акціонерам повинна бути надана
можливість ознайомитись з документами, пов'язаними з порядком
денним зборів.
Загальні збори не вправі приймати рішення з питань, не
включених до порядку денного.

Стаття 44. Порядок голосування на загальних зборах акціонерів
Голосування на загальних зборах акціонерів проводиться за
принципом: одна акція - один голос. ( Частина перша статті 44 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 769/97-ВР від 23.12.97 )
Представник може бути постійним або призначеним на певний
строк. Акціонер вправі в будь-який час замінити свого представника
у вищому органі, повідомивши про це виконавчий орган акціонерного
товариства.

Стаття 45. Періодичність скликання загальних зборів
акціонерів. Позачергові збори
Загальні збори акціонерів скликаються не рідше одного разу на
рік, якщо інше не передбачено статутом товариства.
Позачергові збори акціонерів скликаються у разі
неплатоспроможності товариства, а також при наявності обставин,
вказаних у статуті товариства, і в будь-якому іншому випадку, якщо
цього вимагають інтереси акціонерного товариства в цілому.
Позачергові збори повинні бути також скликані виконавчим
органом на письмову вимогу ради акціонерного товариства
(спостережної ради) або ревізійної комісії. Виконавчий орган
акціонерного товариства зобов'язаний протягом 20 днів з моменту
отримання письмової вимоги прийняти рішення про скликання
позачергових зборів з порядком денним, запропонованим радою
акціонерного товариства (спостережною радою) або ревізійною
комісією. ( Частина третя статті 45 в редакції Закону N 769/97-ВР
від 23.12.97 )
Акціонери, які володіють у сукупності більш як 10 відсотками
голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів у
будь-який час і з будь-якого приводу. Якщо протягом 20 днів
правління не виконало зазначеної вимоги, вони мають право самі
скликати збори відповідно до вимог частини першої статті 43 цього
Закону. ( Частина четверта статті 45 в редакції Закону
N 769/97-ВР від 23.12.97 )

Стаття 46. Рада акціонерного товариства (спостережна рада)
В акціонерному товаристві з числа акціонерів може
створюватися рада акціонерного товариства (спостережна рада), яка
представляє інтереси акціонерів у період між проведенням
загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом,
контролює і регулює діяльність правління.
У роботі ради акціонерного товариства (спостережній раді) з
правом дорадчого голосу беруть участь представники профспілкового
органу або іншого уповноваженого трудовим колективом органу, який
підписав колективний договір від імені трудового колективу.
( Статтю 46 доповнено частиною другою згідно із Законом N 622-XIV
( 622-14 ) від 05.05.99 )
В акціонерному товаристві, яке налічує понад 50 акціонерів,
створення ради акціонерного товариства (спостережної ради)
обов'язкове.
Статутом акціонерного товариства або за рішенням загальних
зборів акціонерів на раду акціонерного товариства (спостережну
раду) може бути покладено виконання окремих функцій, що належать
до компетенції загальних зборів.
Питання, віднесені статутом акціонерного товариства до
виключної компетенції ради акціонерного товариства (спостережної
ради), не можуть бути передані на вирішення виконавчих органів
товариства.
Члени ради акціонерного товариства (спостережної ради) не
можуть бути членами виконавчого органу та ревізійної комісії.
( Стаття 46 в редакції Закону N 769/97-ВР від 23.12.97 )

Стаття 47. Виконавчі органи акціонерного товариства
Виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює
керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган,
передбачений статутом.
Роботою правління керує голова правління, який призначається
або обирається відповідно до статуту акціонерного товариства.
Правління вирішує всі питання діяльності акціонерного
товариства, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів
і ради акціонерного товариства (спостережної ради). Загальні
збори можуть винести рішення про передачу частини належних їм
прав до компетенції правління.
Правління підзвітне загальним зборам акціонерів і раді
акціонерного товариства (спостережній раді) та організує виконання
їх рішень.
Правління діє від імені акціонерного товариства в межах,
передбачених цим Законом і статутом акціонерного товариства.
Роботою правління керує голова правління, який призначається
або обирається згідно із статутом акціонерного товариства.


Стаття 48. Голова і члени правління акціонерного товариства
Голова правління акціонерного товариства вправі без
довіреності здійснювати дії від імені товариства. Інші члени
правління також можуть бути наділені цим правом згідно із
статутом.
Голова правління товариства організує ведення протоколів
засідань правління. Книга протоколів повинна бути в будь-який час
надана акціонерам. На їх вимогу видаються засвідчені витяги з
книги протоколів.
Головою та членами правління товариства можуть бути особи,
які перебувають з товариством у трудових відносинах.

Стаття 49. Ревізійна комісія акціонерного товариства
Контроль за фінансово-господарською діяльністю правління
акціонерного товариства здійснюється ревізійною комісією, яка
обирається з числа акціонерів.
Членами ревізійної комісії не можуть бути члени правління,
ради акціонерного товариства (спостережної ради) та інші посадові
особи. ( Статтю 49 доповнено частиною другою згідно із Законом
N 769/97-ВР від 23.12.97 )
Порядок діяльності ревізійної комісії та її кількісний склад
затверджуються загальними зборами акціонерів згідно із статутом
товариства.
Перевірки фінансово-господарської діяльності правління
проводяться ревізійною комісією за дорученням загальних зборів,
ради акціонерного товариства (спостережної ради), з її власної
ініціативи або на вимогу акціонерів, які володіють у сукупності
більш як 10 відсотками голосів. Ревізійній комісії акціонерного
товариства повинні бути подані всі матеріали, бухгалтерські або
інші документи і особисті пояснення посадових осіб на її вимогу.
Ревізійна комісія доповідає про результати проведених нею
перевірок загальним зборам акціонерного товариства або раді
акціонерного товариства (спостережній раді).
Члени ревізійної комісії вправі брати участь з правом
дорадчого голосу у засіданнях правління.
Ревізійна комісія складає висновок по річних звітах та
балансах. Без висновку ревізійної комісії загальні збори
акціонерів не вправі затверджувати баланс.
Ревізійна комісія зобов'язана вимагати позачергового
скликання загальних зборів акціонерів у разі виникнення загрози
суттєвим інтересам акціонерного товариства або виявлення
зловживань, вчинених посадовими особами.

Глава 2. ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
Стаття 50. Поняття товариства з обмеженою відповідальністю
Товариством з обмеженою відповідальністю визнається
товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір
яких визначається установчими документами.
Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх
вкладів.
У випадках, передбачених установчими документами, учасники,
які не повністю внесли вклади, відповідають за зобов'язаннями
товариства також у межах невнесеної частини вкладу.

Стаття 51. Особливості змісту установчих документів
товариства з обмеженою відповідальністю
Установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю,
крім відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні
містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір,
склад та порядок внесення ними вкладів.
Зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткові внески
учасників не впливають на розмір їх частки у статутному фонді,
вказаної в установчих документах товариства, якщо інше не
передбачено установчими документами.

Стаття 52. Статутний фонд товариства з обмеженою
відповідальністю
У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється
статутний фонд, розмір якого повинен становити не менше суми,
еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із
ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення
товариства з обмеженою відповідальністю. ( Частина перша статті
52 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3709-12 від
16.12.93, N 622-XIV ( 622-14 ) від 05.05.99 )
До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю
кожен з учасників зобов'язаний внести до статутного фонду не менше
30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу. Внесення до
статутного фонду грошей підтверджується документами, виданими
банківською установою. ( Частина друга статті 52 в редакції Закону
N 1987-III ( 1987-14 ) від 21.09.2000 )
Учасник зобов'язаний повністю внести свій вклад не пізніше
року після реєстрації товариства. У разі невиконання цього
зобов'язання у визначений строк учасник, якщо інше не передбачено
установчими документами, сплачує за час прострочки 10 відсотків
річних з недовнесеної суми.
Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який
повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.

Стаття 53. Відступлення частки (її частини) у статутному
фонді товариства з обмеженою відповідальністю
Учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за
згодою решти учасників відступити свою частку (її частину) одному
чи кільком учасникам цього ж товариства, а якщо інше не
передбачено установчими документами, то і третім особам. Учасники
товариства користуються переважним правом придбання частки (її
частини) учасника, який її відступив, пропорційно їх часткам у
статутному фонді товариства або в іншому погодженому між ними
розмірі.
Передача частки (її частини) третім особам можлива тільки
після повного внесення вкладу учасником, який її відступає.
При передачі частки (її частини) третій особі відбувається
одночасний перехід до неї всіх прав та обов'язків, що належали
учаснику, який відступив її повністю або частково.
Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю після
повного внесення ним вкладу може бути придбана самим товариством.
У цьому разі воно зобов'язане передати її іншим учасникам або
третім особам у строк, що не перевищує одного року. Протягом цього
періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення
кворуму у вищому органі провадяться без урахування частки,
придбаної товариством.

Стаття 54. Оплата вартості майна при виході учасника з
товариства з обмеженою відповідальністю
При виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю
йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна
його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після
затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в
строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою
товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в
натуральній формі.
Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка
прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його
виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в
користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Стаття 55. Правонаступники (спадкоємці) учасника товариства
з обмеженою відповідальністю
При реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у
зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства,
правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до
цього товариства.
При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до
товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у
прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у
грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала
реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю),
вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації
(смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного фонду
товариства підлягає зменшенню.

Стаття 56. Строк набрання чинності рішенням про зменшення
статутного фонду товариства з обмеженою
відповідальністю
Рішення товариства з обмеженою відповідальністю про зменшення
його статутного фонду набирає чинності не раніш як через 3 місяці
після державної реєстрації і публікації про це у встановленому
порядку.

Стаття 57. Звернення стягнення на частку учасника у
товаристві з обмеженою відповідальністю
Звернення стягнення на частку учасника у товаристві з
обмеженою відповідальністю по його власних зобов'язаннях не
допускається.
При недостатності майна учасника для покриття його боргів
кредитори вправі вимагати виділення частки учасника-боржника у
порядку, передбаченому статтею 55 цього Закону.

Стаття 58. Вищий орган товариства з обмеженою
відповідальністю
Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори
учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених
ними представників.
Представники учасників можуть бути постійними або
призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час
замінити свого представника у зборах учасників, сповістивши про це
інших учасників.
Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі
передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або
представникові іншого учасника товариства.
Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх
часток у статутному фонді.
Збори учасників товариства обирають голову товариства.

Стаття 59. Компетенція зборів учасників товариства з
обмеженою відповідальністю
До компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю
крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г-ж", "и-ї" статті 41
цього Закону, належить:
а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками
додаткових вкладів;
б) вирішення питання про придбання товариством частки
учасника;
в) виключення учасника з товариства.
З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього
Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з
товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього
проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як
50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.
( Частина друга статті 59 в редакції Закону N 3095-III ( 3095-14 )
від 07.03.2002 )
З решти питань рішення приймається простою більшістю
голосів.

Стаття 60. Порядок прийняття рішень зборами учасників
товариства з обмеженою відповідальністю
Збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні
учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш
як 60 відсотками голосів. ( Частина перша статті 60 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 3095-III ( 3095-14 ) від
07.03.2002 )
Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени
виконавчих органів, які не є учасниками товариства. Учасники
зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням
кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік
підписується головою та секретарем зборів.
Будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю
вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що
воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку
зборів.
У випадках, передбачених установчими документами або
затвердженими товариством правилами процедури, допускається
прийняття рішення методом опитування. У цьому разі проект рішення
або питання для голосування надсилається учасникам, які повинні у
письмовій формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом 10
днів з моменту одержання повідомлення від останнього учасника
голосування всі вони повинні бути проінформовані головою про
прийняте рішення. ( Частина четверта статті 60 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 3095-III ( 3095-14 ) від
07.03.2002 )
Голова зборів товариства організує ведення протоколу. Книга
протоколів має бути у будь-який час надана учасникам товариства.
На їх вимогу повинні видаватися засвідчені витяги з книги
протоколів.

Стаття 61. Періодичність скликання зборів учасників
товариства з обмеженою відповідальністю.
Позачергові збори
Збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю
скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено
установчими документами.
Позачергові збори учасників скликаються головою товариства
при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі
неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому
випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому,
зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного
фонду.
Збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу
виконавчого органу.
Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20
відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових
зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що
стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова
товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі
скликати збори учасників.
Про проведення загальних зборів товариства учасники
повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і
місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно
бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.
Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання
на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не
пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до
скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути
надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до
порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку
денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх
учасників, присутніх на зборах.

Стаття 62. Виконавчий орган товариства з обмеженою
відповідальністю
У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється
виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий
(директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами
виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками
товариства.
Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності
товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції
зборів учасників. Збори учасників товариства можуть винести
рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до
компетенції дирекції (директора).
Дирекція (директор) підзвітна зборам учасників і організує
виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати
рішення, обов'язкові для учасників товариства.
Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах,
встановлених даним Законом та установчими документами.
Генеральний директор має право без довіреності виконувати дії
від імені товариства. Інші члени дирекції також можуть бути
наділені цим правом.
Генеральний директор (директор) не може бути одночасно
головою зборів учасників товариства.

Стаття 63. Контроль за діяльністю дирекції (директора)
товариства з обмеженою відповідальністю
Контроль за діяльністю дирекції (директора) товариства з
обмеженою відповідальністю здійснюється ревізійною комісією, що
утворюється зборами учасників товариства з їх числа, в кількості,
передбаченій установчими документами, але не менше 3 осіб. Члени
дирекції (директор) не можуть бути членами ревізійної комісії.
Перевірка діяльності дирекції (директора) товариства
проводиться ревізійною комісією за дорученням зборів, з власної
ініціативи або на вимогу учасників товариства. Ревізійна комісія
вправі вимагати від посадових осіб товариства подання їй усіх
необхідних матеріалів, бухгалтерських чи інших документів та
особистих пояснень.
Ревізійна комісія доповідає результати проведених нею
перевірок вищому органу товариства.
Ревізійна комісія складає висновок по річних звітах та
балансах. Без висновку ревізійної комісії збори учасників
товариства не мають права затверджувати баланс товариства.
Ревізійна комісія має право ставити питання про скликання
позачергових зборів учасників, якщо виникла загроза суттєвим
інтересам товариства або виявлено зловживання посадовими особами
товариства.

Стаття 64. Виключення з товариства з обмеженою
відповідальністю
Учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який
систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки,
або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може
бути виключено з товариства на основі рішення, за яке
проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50
відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При
цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.
( Частина перша статті 64 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3095-III ( 3095-14 ) від 07.03.2002 )
Виключення учасника з товариства призводить до наслідків,
передбачених статтями 54 і 55 цього Закону.

Глава 3. ТОВАРИСТВО З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
Стаття 65. Поняття товариства з додатковою відповідальністю
Товариством з додатковою відповідальністю визнається
товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених
установчими документами розмірів. Учасники такого товариства
відповідають за його боргами своїми внесками до статутного фонду,
а при недостатності цих сум - додатково належним їм майном в
однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеска кожного
учасника.
Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в
установчих документах.
До товариства з додатковою відповідальністю застосовуються
норми статей 4, 11, 52-64 цього Закону з урахуванням особливостей,
передбачених даною статтею.

Глава 4. ПОВНЕ ТОВАРИСТВО
Стаття 66. Поняття повного товариства
Повним визнається таке товариство, всі учасники якого
займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну
відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Стаття 67. Зміст установчого договору про повне товариство
Установчий договір про повне товариство, крім умов,
передбачених статтями 4 і 66 цього Закону, повинен визначати
розмір частки кожного з учасників, розмір, склад та порядок
внесення вкладів, форму їх участі у справах товариства.

Стаття 68. Ведення справ повного товариства
Ведення справ повного товариства здійснюється за загальною
згодою всіх учасників.
Ведення справ товариства може здійснюватися або всіма
учасниками, або одним чи кількома з них, які виступають від імені
товариства. В останньому випадку обсяг повноважень учасників
визначається дорученням, яке повинно бути підписано рештою
учасників товариства.
Якщо в установчому договорі визначаються декілька учасників,
які наділяються повноваженнями на ведення справ товариства, то
передбачається, що кожен з них може діяти від імені товариства
самостійно. В установчому договорі може бути відзначено, що такі
учасники мають право вчиняти відповідні дії лише спільно.
Учасники, яким було доручено ведення справ повного
товариства, зобов'язані надавати решті учасників на їх вимогу
повну інформацію про дії, що виконуються від імені та в інтересах
товариства.
Повноваження учасника на ведення справ товариства
припиняються повністю або частково з припиненням діяльності самого
товариства у зв'язку з відмовою учасника від доручення чи
скасуванням доручення на вимогу хоча б одного з решти учасників.
Учасник, який діяв у спільних інтересах, не маючи
повноважень, у випадках, коли його дії не будуть схвалені рештою
учасників, вправі ставити вимогу до товариства відшкодувати
витрати за умови, якщо доведено, що внаслідок його дій товариство
зберегло чи відповідно надбало майно, яке перебільшує за вартістю
понесені товариством витрати.

Стаття 69. Відступлення частки (її частини) учасника
повного товариства
Передача учасником повного товариства своєї частки (її
частини) іншим учасникам цього товариства або третім особам може
бути здійснена лише за згодою всіх учасників.
З передачею частки (її частини) третій особі здійснюється
одночасно перехід усієї сукупності прав та обов'язків, що належали
учаснику, який вибув з повного товариства або відступив частину
своєї частки.
При реорганізації юридичної особи, учасника повного
товариства, або смерті громадянина, учасника повного товариства,
правонаступник (спадкоємець) має переважне право вступу до
товариства за згодою решти учасників.
Правонаступник (спадкоємець) несе відповідальність за борги
учасника, що виникли за час діяльності товариства, перед повним
товариством, а також за борги товариства перед третіми особами.
У разі відмови правонаступника (спадкоємця) від вступу до
повного товариства або відмови товариства у прийнятті
правонаступника (спадкоємця) йому виплачують вартість частки, що
належить реорганізованій юридичній особі (спадкоємцю), розмір якої
визначається на день реорганізації (смерті) учасника. В цих
випадках відповідно зменшується розмір майна товариства, вказаний
в установчому договорі.

Стаття 70. Про заборону учасникам повного товариства
конкурувати з повним товариством
Учасники повного товариства не вправі від свого імені та в
своїх інтересах здійснювати угоди, однорідні з цілями діяльності
товариства, а також брати участь у будь-яких товариствах (крім
акціонерних товариств), які мають однорідну з повним товариством
мету діяльності.
У разі порушення правил, встановлених цією статтею, учасники
повного товариства зобов'язані компенсувати збитки, заподіяні
товариству цими діями.

Стаття 71. Вихід учасника з повного товариства
Учасник повного товариства, що було створено на невизначений
строк, може в будь-який час вийти з товариства, попередивши про це
не пізніш як за 3 місяці.
Вихід із товариства, що було створено на визначений строк,
допускається лише при наявності поважних причин та за умови, що
попередження про це надійшло не пізніш як за 6 місяців.
Якщо при виході учасника з повного товариства це товариство
зберігається, то учаснику виплачується вартість його внеску
відповідно до балансу, складеного на день виходу. На вимогу
учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто
повністю або частково в натуральній формі.
Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частина
прибутку, одержаного товариством у даному році. Майно, передане
учасникам товариства тільки для користування, повертається в
натуральній формі без винагороди.

Стаття 72. Виключення учасника з повного товариства
Учасника повного товариства, який систематично не виконує чи
неналежним чином виконує обов'язки або перешкоджає своїми діями
досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства в
порядку, передбаченому установчими документами.
Виключення учасника з повного товариства призводить до
наслідків, передбачених статтею 71 цього Закону.

Стаття 73. Звернення стягнення на частку учасника в повному
товаристві
Звернення стягнення на частку учасника в повному товаристві
за його власними зобов'язаннями не допускається. При
недостатності майна учасника для покриття боргів за
зобов'язаннями кредитори можуть вимагати у встановленому порядку
ліквідації товариства або виділення частки учасника-боржника.
Решта учасників вправі з метою збереження товариства виділити
частку учасника-боржника в грошовій або натуральній формі
відповідно до балансу, складеного на день вибуття такого учасника
з товариства.

Стаття 74. Відповідальність учасників за борги повного
товариства
Якщо при ліквідації повного товариства виявиться, що наявного
майна не вистачає для сплати всіх боргів, за товариство у
недостатній частині несуть солідарну відповідальність його
учасники усім своїм майном, на яке відповідно до законодавства
України може бути звернено стягнення. Учасник товариства
відповідає за борги товариства незалежно від того, виникли вони
після чи до його вступу до товариства.
Учасник, який сплатить повністю борги товариства, вправі
звернутися з регресною вимогою у відповідній частині до решти
учасників, які несуть перед ним відповідальність пропорційно своїй
частці у майні товариства.

Глава 5. КОМАНДИТНЕ ТОВАРИСТВО
Стаття 75. Поняття командитного товариства
Командитним товариством визнається товариство, в якому разом
з одним або більше учасниками, які здійснюють від імені товариства
підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за
зобов'язаннями товариства всім своїм майном, є один або більше
учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні
товариства (вкладників). ( Частина перша статті 75 в редакції
Закону N 769/97-ВР від 23.12.97 )
Якщо у командитному товаристві беруть участь два або більше
учасників з повною відповідальністю, вони несуть солідарну
відповідальність за боргами товариства.
Content-Disposition: form-data; name="sort" 50